Українці, які володіють земельними паями, городами чи дачними ділянками, ризикують втратити свою власність через низку юридичних пасток. Авторка YouTube-каналу "Котенкова Про Пенсії" у своєму новому відео назвала сім найпоширеніших ризиків, що можуть призвести до втрати землі вже до 2028 року.
Після відкриття ринку землі в Україні та посилення контролю за земельними ресурсами з боку держави та громад, власники паїв опинилися перед новими викликами. Ті, хто досі не оформив право власності належним чином або не стежить за змінами в законодавстві, можуть одного дня виявити, що їхня ділянка більше їм не належить.
Сім пасток для власників землі
1. Відсутність реєстрації в Державному реєстрі речових прав. Старі державні акти на землю, видані до 2013 року, не гарантують повного захисту. Якщо право власності не внесене до Держреєстру, ділянку можуть перереєструвати на іншу особу — і довести своє право в суді буде вкрай складно.
2. Неоформлена спадщина. Якщо власник паю помер, а родичі протягом шести місяців не подали заяву нотаріусу про прийняття спадщини — земля може перейти у власність територіальної громади як відумерла. За даними Держгеокадастру, сотні тисяч гектарів уже втрачені саме через цю причину.
3. Помилки в Державному земельному кадастрі. Накладання меж ділянок, неправильні координати, технічні помилки — усе це може призвести до того, що ваша земля "зникне" з кадастру або буде приписана іншому власнику. Перевірити дані можна через публічну кадастрову карту онлайн.
4. Самовільне захоплення та рейдерство. Шахраї можуть підробити документи, скористатися підкупленими реєстраторами й переписати ділянку на підставну особу. Особливо вразливі ті власники, які не встановили межі ділянки в натурі та не мають кадастрового номера.
5. Несплата земельного податку. Фізичні особи-власники земельних ділянок зобов'язані щороку сплачувати земельний податок. Систематична несплата може стати підставою для примусового стягнення, а в окремих випадках — навіть для вилучення ділянки через суд.
6. Невикористання сільськогосподарської землі. Якщо земельна ділянка сільгосппризначення не обробляється понад три роки, орган місцевого самоврядування може ініціювати її вилучення. Це стосується як паїв, так і присадибних ділянок, які стоять занедбаними.
7. Незаконна зміна цільового призначення. Самочинне будівництво на землях сільгосппризначення або використання ділянки не за цільовим призначенням без відповідного дозволу загрожує не лише штрафом, а й примусовим поверненням ділянки до попереднього стану — аж до знесення будівель.
Як захистити свою землю: практичні кроки
Щоб не стати жертвою земельних пасток, юристи радять виконати кілька обов'язкових дій уже зараз. По-перше, перевірте наявність вашого паю в Державному реєстрі речових прав — це можна зробити через застосунок "Дія" або звернувшись до нотаріуса чи ЦНАПу. По-друге, звірте дані про ділянку на публічній кадастровій карті (map.land.gov.ua) — кадастровий номер, межі, площу.
Якщо у вас досі лише державний акт старого зразка — терміново зверніться до державного реєстратора для внесення відомостей до Держреєстру. Вартість послуги — близько 500-700 грн, але це вбереже вас від втрати майна. Також рекомендовано встановити межі ділянки в натурі за допомогою кадастрового інженера — це коштує від 3000 грн, зате унеможливлює накладання меж сусідніх ділянок.
Не забувайте щороку сплачувати земельний податок до 1 липня. І головне — якщо землю успадкували, не зволікайте з оформленням: шість місяців пролітають швидко, а відновити пропущений строк можна лише через суд.
Раніше портал Знай повідомляв, пай можуть використати без вашого дозволу: Рада зробила перший крок.