Фотографія цієї струшки стала обличчям Гуцульщини. Але ніхто не знав імені "гуцулки з трубкою". Але місцевим краєзнавцям вдалося ідентифікувати жінку по фотографії і знайти її нащадків.
Про це передвет "Суспільне Карпати".
У далекому 1920 році до Верховини приїхав військовий фотограф Микола Сеньковський. Тут йому вдалося зняти "стару гуцулку" - так назвав свою роботу автор. Вже в 1931 році фотографія отримала гран-прі на міжнародній європейській фотовиставці в Парижі.
Це фото прославило фотографа, а разом з ним і Гуцульщину. А підпис "Стара гуцулка" - таємниця, яку розгадували сучасні науковці.
"Бусифікацію" обіцяють викорінити: ТЦК застосують новий підхід до мобілізації
Пенсіонерам "навісять" новий фінансовий тягар: ніяких пільг не чекайте
Штрафи за дрова: українцям підказали, як уникнути покарання за деревину на своєму подвір'ї
Долари з "заначки" можуть розчарувати: почали діяти нові правила обміну валюти
Як розповів краєзнавець Іван Зеленчук, гуцули зберігали листівку зі старою гуцулкою, як оберіг. Чоловік зайнявся пошуками справжнього імені Чукутихи, але в основному знаходив про неї легенди.
"Перше, що розповідають про Чукутиху, вона навіть в сто років була красивою. Старість її обличчя минула. І у людей були листівки з нею. Чому Чукутиха? Бо на Гуцульщині є такий звичай, якщо вийшла заміж за Дмитра, то Дмитриха. А вона вийшла заміж за Чукута - таке прізвище. І стала Чукутиха"— - пояснює Іван Зеленчук.
Друга легенда розповідає, що стару гуцулку наймали співати на весіллі. Говорили, що Чукутиха співала три дні і не повторювалася. Жінка знала багато автентичних пісень, а часом і сама їх складала.
Іван з сином Ярославом шукали інформацію про Чукутиху в горах. Ходили з хати в хату і питали місцевих. І одного разу їм посміхнулася удача, вони знайшли старця, який був у сьомому класі, коли Чукутиху ховали. Його слова підтвердив ще один ровесник з 1923 року, який теж її пам'ятав.
Тоді вчені вирушили в архів і знайшли точні дані, що "стара гуцулка" — Марія Кречунєк, по чоловікові — Полєк. І дізналися, що жила вона в Ясенові Горішньому.
Далі вдалося знайти і правнука Чукутихи. У селі рівня Верховинського району живе Микола Максимюк, який до 2012 року не знав, що його прабабуся та сама Чукутиха.
"Мама розповідала, що була прабабуся, яка добре співала. І це правда, тому що моя мама співала в церковному хорі, а я - працівник культури - маю народний аматорський колектив дримбарів і навіть встановили рекорд гри на дримбі", - розповів Микола.
Як зазначив чоловік, гени не пропали і його прабабка передала їм свою особливість.
"Гени бабки не пропали. Вона нам передала ту особливість, яку ми продовжуємо", - каже чоловік.
Творчу професію обрав і син Миколи - Анатолій. Чоловік актор.
Сам же Максимюк створив музей Чукутихи. Там зберігає все, що пов'язано з відомою прабабусею.
Прожила Марія Кречунєк близько 100 років. І померла в 30 роках минулого століття. На старому кладовищі досі збереглася її могила.
А в 2012 році в пам'ять Чукутихи на Верховинщині розпочали фестиваль гуцульської пісні.
Нагадаємо, раніше Дивовижні візерунки та загадкові написи: на Львівщині знаходиться унікальне єврейське кладовище
Як повідомляє портал «Знай.иа» У Львові добродушна пенсіонерка подала милостиню танцюючим кришнаїтам: "Файно грають"
Також «Знай.иа " писав, що Яворівський жіночий лад: як одягалися Українки наприкінці XIX століття