Цьогоріч у вівторок, 8 червня, тернопільському пластуну, журналісту, фотографу Віктору Гурняку мало б виповнитися 34. Але тепер замість вітань - квіти на могилі й теплі спогади. У жовтні 2020 виповнилося шість років з дня його загибелі.

Про це повідомляє портал "20minut".

Віктор Гурняк загинув у зоні проведення АТО. 19 жовтня, рятуючи поранених бійців. Трагедія сталася у Луганській області, поблизу містечка Щастя. Друзі кажуть, що він завжди був таким, самовідданим та добрим.

Віктор Гурняк, фото з фейсбук

У ролі фотографа Віктор пройшов весь Майдан, він разом з іншими молодими людьми пережив усі найзапекліші бої. Він легко міг відкласти свою камеру і допомогти тим, хто цього потребував – піднятися колегам, медикам, активістам. У квітні 2014 він почав їздити в окупований Крим, потім у зону АТО. Як волонтер, займався забезпеченням "Айдару", а з літа офіційно пішов служити добровольцем у батальйон.
Віктор Гурняк завжди носив із собою прапор України. До свого останнього подиху. Він і загинув, тримаючи біля себе синьо-жовтий прапор.
Друзі та всі, хто знали чоловіка, не можуть мовчати. Вони згадують його доброю думкою, добрим словом та добрим спогадом. У чоловіка залишилася маленька доня Устя та дружина Ірина.
8 червня, на його сторінці у Фейсбук друзі досі лишають добрі слова на згадку про товариша.

"Усміхненим личить. Живий, поки в серцях", - зворушливо написав Олексій Чернишов.

Нагадаємо, танкіст з душею музиканта підняв дух побратимів на Донбасі: "У бій за Україну".

Як повідомляв портал Знай.uа, на Донбасі шість українських бійців віддали життя за Батьківщину: наймолодшому захиснику було всього 23 роки.

Популярні новини зараз

Восени рф може піти в потужний наступ на чотирьох напрямках, - експерт

Пенсійні виплати у вересні 2025: хто скільки отримає

Соціальна допомога у вересні: як отримати та скільки виплатять

Ці банкноти більше не друкують: НБУ припинив виготовлення гривні деяких номіналів
Показати ще

Також портал Знай.uа писав про потужну історію українського захисника, яка доводить прислів'я про солдата і генерала: "Іди гідно..."