10 мовних паразитів, яких припускаються українці - як говорити грамотно

Мовлення українців щодня потерпає від суржику та кліше. Аби знайти від цього "ліки" потрібно вивчати словники та правопис.

Пропонуємо вам 10 найпоширеніших помилок, які допускають українців щоденно у своєму мовленні, передає "loveukraine".

1. За чимось чи по щось?

Ми йдемо до магазину за хлібом чи по хліб, за водою чи по воду? У нашій мові функціонує багато конструкцій з прийменником "за": стояти за рогом, стежити за порядком, звертатися за допомогою тощо. Проте сполуки зі словами, що мають значення руху (іти/піти, виходити, їхати), "перекочували" до нас із російської. Правильний український варіант – прийти/вийти по щось.

2. Миючий чи мийний засіб?

Слово "миючий" з’явилося в українській мові внаслідок калькування російського "моющий". Тому слід використовувати правильний український відповідник – "мийний".

3. Робити вигляд чи вдавати?

Ще одна зайва звичка – це вживання зайвих конструкцій зі словом "робити". Подекуди вони не помилкові, проте ускладнюють мовлення. Наприклад, фразу "зробити крок уперед" можна успішно замінити висловом "ступити вперед". Утім, словосполучення "робити вигляд" ‒ калька з російського "делать вид", тому правильно "вдавати".

4. Доброго дня – добрий день

У жодному авторитетному словнику немає варіантів "доброго дня" або ж "доброго вечора". Традиційними в нашій мові є форми привітання "добрий день" і "добрий вечір". До речі, вранці правильно казати "доброго ранку".

5. Відволікати чи відвертати?

Слово "відволікати" породило калькування російських слів "отвлекать", "отвлекаться". В українській мові "відволікати" вживається лише в прямому значенні й утворюється від слова "волокти", тобто тягнути щось.

6. За бажанням – на бажання

Часте вживання варіанту "за бажанням" ілюструє недобру традицію перекладати в багатьох конструкціях російський прийменник "по" як український "за". Втім, правильний український відповідник – "на бажання".

7. Миттєвість чи мить?

Два слова, що нерідко вживаються в одному значенні – дуже короткий відрізок часу. Проте їхня семантика все ж відрізняється, що дозволяє побачити й "Російсько-український словник" (2011-2014). Російському "мгновению" відповідає українська "мить", тоді як "миттєвість" ‒ аналог російського "мгновенность", що позначає не час, а якість (швидкоплинність, короткочасність).

8. Бувший у використанні (б/в) – уживаний/вживаний

Ще один приклад калькування з російської мови. Абревіатура "б/в", яку часто можна побачити в оголошеннях, відповідає словосполученню "бувший у використанні". Але це не має нічого спільного з літературною нормою.

9. Згідно/відповідно розпорядження чи розпорядженню?

Ні перше, ні друге. Багато хто, орієнтуючись на російські "согласно/соответственно чему-либо", так само використовує безприйменникові конструкції в українській мові: згідно даним, відповідно наказу тощо. Проте правильними є варіанти з прийменниками, що вимагають від наступного слова певного відмінка: згідно з чимось, відповідно до чогось.

10. Виключно – тільки, лише, лиш

"Виключно" з’явився в нашій мові подібно до "виключати" ‒ одного відповідників російського "исключать". Українське дієслово має й ідентичні варіанти значення: не враховувати надалі (наприклад, виключити цей варіант) або ж позбавитись чогось (виключити зі списку).

Окрім цього, неправильно вживати «виключно» як відповідник російському "исключительно". Російською він має значення, яке українською закладено в прислівниках "винятково" чи "надзвичайно". Тож у цьому разі ми вживаємо саме їх, наприклад, "винятково мудрий правитель". В іншому випадку ми користаємося частками "тільки" або "лиш(е)" (скажімо, він кохає лиш її).

Раніше повідомляли, львів'янам вказали на найпоширеніші помилки в українській мові: забудьте про сир, бузок і сорочку.

Як повідомляв Знай.uа, українська поетеса зустріла водія-патроіота в bla-bla-car: виріс у російськомовній родині, але полюбив Україну.

Знай.uа писав, у Міносвіти розповіли, як вплинуло на школярів дистанційне навчання за рік пандемії.