Хмельничанин Петро служить у піхоті близько чотирьох років. Зізнається, коли йому тільки-но виповнилося 18 років не хотів йти служити.

"Це було ще за часів Януковича, коли армійська служба, скажімо відверто, не була в пошані. Однак, як підійшов час йти на строкову, я не відмовився. І згодом, як розпочалася війна й мені прийшла повістка у першу хвилю мобілізації, я не ховався. А прийшов до військкомату", - каже хлопець, передає "armyinform".

Фото: "armyinform"

Петро вважає, що кожна людина повинна мати справу у якій зможе проявити себе. Зараз для нього такою є - захист України від ворогів. По закінченню служби за мобілізацією Петро зробив паузу. Він намагався знайти роботу та навіть їздив на заробітки закордон, однак зрозумів, що тим місцем, де він почувається, як риба у воді, є його рідний підрозділ. Саме тому він прийняв рішення повернувся до військових лав, уклав контракт і нині виконує бойові завдання разом з побратимами в ООС.

Нещодавно під час бою в окоп, де перебував Петро, влетів ворожий снаряд. Але, як зазначає сам піхотинець, вищі сили відвели біду, й усі уламки від вибуху пішли в інший бік. Його лиш контузило вибуховою хвилею. Проте він продовжує службу навіть попри травмування.

Популярні новини зараз

Пенсіонери ВПО можуть отримати солідну надбавку: що для цього потрібно

"Бусифікацію" обіцяють викорінити: ТЦК застосують новий підхід до мобілізації

Нові правила бронювання від мобілізації: що зміниться з 1 грудня

Мобілізацію урівняли для всіх: українцям оголосили вердикт щодо економічного бронювання

Показати ще

Залишати військову службу він не планує, тому здобуває вищу освіту й хотів би вивчитись на офіцера. Чоловік вважає, що здобуті ним під час бойових дій навички та знання дозволять йому стати хорошим піхотним командиром.

Раніше повідомляли, безстрашний лісник пожертвував спокійним життям заради України: "Розумію і відчуваю сенс".

Як повідомляв Знай.uа, український захисник загинув всього після одного пострілу на службі: знайшли, коли було занадто пізно.

Знай.uа писав, українська амазонка пішла на фронт, щоб захистити п'ятьох дітей і Батьківщину: "Душа боліла...".